Уявімо ситуацію: Ви купили новенький телефон з високою ємністю батареї та налаштували його. Через певний час Ви помічаєте, що він швидко втрачає заряд під час телефонної розмови, причому на старому смартфоні такої проблеми не спостерігалося. Мова йде не про відеовиклики, а саме про звичайні, сотові. Проблема в тому, що деякі користувачі здійснюють дуже багато викликів, тому часу автономної роботи такого пристрою для них може бути недостатньо. Пропоную розібратися, в чому причина такої дивної поведінки смартфону.
Почнемо з того, що на споживання заряду батареї сучасного смартфону впливає дуже багато факторів: робота операційної системи, екрану, мікрофонів та динаміка, сила зв'язку та інше. Тому розбирати їх будемо по черзі.
1. Операційна система. Сучасні ОС досить технологічні та "розумні". Вони здатні аналізувати та передбачати дії користувача, пропонувати більш швидкі способи виконання певних задач тощо. А що вже казати про іх функціональність? З кожним роком з'являються десятки нових функцій, які потребують більших енергозатрат.
2. Апаратні компоненти. На нових пристроях встановлюють дедалі потужніші комплектуючі, які, що цікаво, не завжди підвищують енергоспоживання. Це пов'язано з використанням новітніх технологій, таких як більш тонкий техпроцес та нові архітектури. Незважаючи на це, все-ж спостерігається загальна тенденція до підвищення витрат заряду.
3. Якість покриття мережі (якість зв'язку). Цей фактор є одним з визначальних. Справа в тому, що радіомодуль (пристрій для забезпечення зв'язку через сотову (телефонну) мережу) не завжди працює однаково. Коли покриття якісне, а сигнал сильний, модуль працює не на повну потужність. Він знижує її для економії енергії та покращення стабільності сигналу. Зі зниженням рівня сигналу він піднімає напругу, щоб цей сигнал не втратити. Саме тому в місцях з поганим покриттям смартфони розряджаються набагато швидше, ніж там, де покриття хороше. Під час викликів цей ефект стає ще помітнішим. Покращити становище можна, вимкнувши 3G, 4G та 5G в налаштуваннях SIM-карти (для більш стабільного з'єднання) та вмикаючи на ніч режим польоту (який вимикає радіомодуль).
4. Екран та динамік. Більші екрани та потужні динаміки нових смартфонів витрачають набагато більше, ніж це було раніше. Це виправдано, адже користувач отримує ширші можливості для розваг та перегляду контенту. Тут є два рішення: купувати пристрої з меншими дисплеями або не забувати вимикати екран під час розмови. Ще можна знизити яскравість підсвітки, але це не зможе суттєво змінити ситуацію.
5. Фонові процеси. Для тих, хто не знає, про що йде мова: фонові процеси - це програми, які працюють постійно або час від часу, непомітно. Цей пункт можна з'єднати з першим, оскільки більшість з них є системними. Найбільше витрачають дорогоцінний заряд соцмережі, месенджери та програми для оптимізації смартфону, оскільки вони обробляють досить великі масиви даних у фоні. Ви можете це помітити, якщо на Вашому смартфоні встановлено багато подібних додатків.
6. Головний гість програми - зустрічайте, Датчик наближення! Майже на кожному сучасному смартфоні його встановлено. Жодного разу не чули? Тоді пояснюю: датчик наближення - це пристрій, що реагує на наявність будь-якого непрозорого та досить великого об'єкта, що знаходиться в його зоні видимості та на відносно невеликій відстані. Зазвичай, вона становить 5 см. або 3 см. Він може або визначати відстань до об'єкта, або лише сигналізувати про його наявність Датчик зазвичай розміщують у верхній частині лицьової поверхні (над екраном) або у верхній частині рамки. Він потрібен для того, щоб вимкнути дисплей тоді, коли Ви під час виклику притулите телефон до вуха або покладете його вниз екраном. Тепер щодо витрат заряду батареї. Сам датчик споживає дуже мало, особливо в порівнянні з іншими. Але чому тоді ми про нього говоримо? Вся справа у типах цих крихітних частинок. Звісно, в технічному плані іх майже десяток, але у межах цієї статті я спрощу класифікацію. Ми поділятимемо їх на фізичні (найчастіще встановлюють інфрачервоні та фотодатчики) та віртуальні (інтелектуальні). Перший тип властивий старим та дорогим смартфонам, оскільки ці датчики надійні та доволі точні (за умови правильного налаштування та розміщення). Другий тип є умовним, оскільки позначає не датчик, а... його відсутність. Справа в тому, що при проектуванні бюджетних смартфонів стоїть завдання максимально зекономити, щоб виділити більше коштів на найважливіші компоненти, такі як камера, процесор та пам'ять. Тому найбільше "страждають" другорядні характеристики та комплектуючі, у тому числі й датчик наближення. В таких пристроях замість нього використовують систему, що виконує ту ж функцію, але з використанням інших наявних у смартфоні засобів. Зазвичай ними є фронтальна камера та датчик освітленості (пристрій, що визначає освітленість середовища на основі даних про кількість світла, що потрапляє на нього). Проведемо експеримент: увімкнемо камеру на смартфоні та потримаємо увімкненою кілька хвилин (без увімкненого запису). Щоб камера не вимикалася для економії заряду, іноді будемо натискати на будь-які налаштування. Заряд батареї знижуватиметься дуже швидко, адже камера потребує величезну його кількість. Тепер про принцип роботи віртуальних датчиків: вказані вище компоненти постійно аналізують, як розміщено смартфон, та вимикають дисплей, коли екран пристрою закритий. В різних телефонах взаємодія камери та ДО може дещо змінюватися (наприклад, камера вмикається лише тоді, коли датчик фіксує різке зниження освітлення), але суть залишається незмінною. При цьому такі датчики приближення не завжди є точними, тобто екран може не вимкнутися або блимати, що також підвищує енерговитрати. Додам, що датчик освітлення не споживає так багато заряду, як камера, але його постійна робота може суттєво вплинути на автономність смартфону. Тому можу порекомендувати вимиками автоматичну яскравість на пристроях з IPS-екранами (з AMOLED складніше - там треба враховувати зміну витрат на підсвітку).
Тепер Ви знаєте, чому під час телефонних викликів може швидко розряджатися смартфон.
Дякую за увагу!
Коментарі
Дописати коментар