Електронна пошта виникла та певний час залишалася засобом швидкого та зручного спілкування на відстані. Зараз, у часи онлайн-сервісів та Інтернету речей, електронне листування втрачає популярність через появу нових, ще зручніших засобів. Але переважну більшість сучасного Інтернету важко уявити без "емейлу". Чому?
Мова йде про реєстрацію та аутентифікацію - засоби підтвердження особи в Інтернеті. Мережеві служби, такі як інтернет-магазини, онлайн-редактори, месенджери та інші, часто використовують електронну пошту для даних цілей. Такий метод не лише спрощує розробку сервісу та комунікацію з користувачем, а й робить його використання більш зручним. Користувачеві не потрібно запам'ятовувати назву ще одного акаунту. Він може увійти, знаючи адресу своєї електронної скриньки та пароль.
Проте цей метод має і суттєвий недолік - захист від зламу. Часто користувач мережевої служби може увійти навіть без пароля від неї - варто лише запросити вхід через e-mail. Це зроблено на випадок, якщо він/вона забуде пароль. Якщо ж третя особа отримає доступ до скриньки, то, по суті, й до більшості інших засобів, що використовують ідентифікацію через неї. Часто онлайн-сервіси відправляють своїм користувачам рекламні, технічні та інші повідомлення, тому зловмиснику буде неважко зрозуміти, який "куш" він "зірвав".
Думаю, мені вдалося пояснити важливість такої системи, як електронна пошта. Тепер розповім про те, які методи захисту можна використовувати для уникнення вищевказаних проблем.
- Складний пароль. Цей метод не потребує використання додаткових засобів, тому є найпростішим та, часто, найзручнішим. Складний пароль - це довга сукупність символів, що не містять імен, дат народження та інших подібних фраз, що легко зламати чи підібрати. Найкраще використовувати пароль з великих і малих букв та цифр, а також без слів. Не раджу використовувати у паролях літери різних алфавітів (наприклад, українського та англійського), оскільки це може викликати як труднощі при наборі, так і зі сторони сервера.
- Дво- чи багатофакторна аутентифікація або підтвердження з використанням додаткових сторонніх засобів, наприклад телефону. Цей спосіб є набагато надійнішим, ніж попередній, оскільки для зламу необхідно отримати доступ як до пошти чи іншого облікового запису, так і до засобу додаткового підтвердження. На жаль, двофакторне підтвердження часто є дуже незручним, що знижує популярність цього типу авторизації. До того ж, іноді його можна частково обійти, використавши лише один засіб та стару добру кнопку "забув пароль".
- Інформування про стан акаунту з використанням SMS чи інших систем сповіщення. Даний метод потрібен, щоб у разі несанкціонованого доступу до пошти Ви змогли вчасно заблокувати хакера та, за можливості, скасувати проведені ним операції та зміни. Проте для цього потрібно постійно моніторити засіб інформування, що також не завжди зручно.
- Авторизація з використанням паспортних даних. Цей метод є найрадикальнішим та, мабуть, одним з найбезпечніших. Звісно, краще використовувати ще й додатковий захист. Недоліками паспортного підтвердження є зручність та недоступність в більшості сервісів. Він використовується зазвичай лише для найважливіших даних та операцій.
- Використання різних паролів для доступу до різних інтернет-служб. Це допомагає завадити проникненню до більшої кількості облікових записів користувача у разі зламу одного з них. Який сенс з двофакторної аутентифікації, якщо паролі до обох засобів підтвердження однакові?
- Таємниця логінів (назв) акаунтів. Найчастіше обліковий запис неможливо зламати без знання його імені чи назви. Тому краще застосовувати такий нікнейм, що не видає логіна користувача. Це актуально для таких відомих сервісів, як, наприклад, Steam.
Коментарі
Дописати коментар